Публикации

Адвокатами АО «ФИНЭКС» ведется активная деятельность по освещению актуальных правовых проблем в печатных средствах массовой информации. Мы всегда готовы поделиться с Вами своим взглядом на проблемные вопросы применения действующего законодательства.

ПЕРЕЗАГРУЗКА-2017: ПРОВЕРКИ ПО-НОВОМУ?!»

С 01.01.17 г. Законом от 03.11.16 г. № 1726-VIII «О внесении изменений в Закон Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» относительно либерализации системы государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее - Закон № 1726) внесены изменения в Закон от 05.04.07 г. № 877-V «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее – Закон № 877). Данное событие и вызвало необходимость сделать краткий анализ нововведений, ведь закон № 877 регулировал особенности проведения проверок государственными органами, за некоторым исключением госорганов, перечисленных в ч. 2 ст. 2 Закона № 877 (в старой редакции, к ним относились среди прочих налоговые органы, КРУ), но теперь редакции Закона № 1726 изменилась и сфера действия Закона № 877 многие его положения, о чем более подробно расскажем в данной публикации.

На кого распространяется действие Закон?

Итак, Закона распространяется № 877 распространяется на отношения, связанные с осуществлением государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности, однако, как мы уже сказали, существенно изменился перечень контролирующих (надзорных) органов, на которые Закон № 877 не распространяется, сравним старую и новую редакции

Действие Закона № 877 не распространяется на следующие проверки (ст. 2)

Старая редакция

Новая редакция

1.      государственной фискальной службы;

2.      валютного контроля;

3.      государственного экспортного контроля;

4.      контроля за соблюдением бюджетного законодательства;

5.      банковского надзора;

6.      государственного контроля за соблюдением законодательства о защите экономической конкуренции;

7.      государственного надзора за соблюдением требований ядерной безопасности;

8.      государственного надзора (контроля) в области гражданской авиации;

9.      при проведении оперативно-розыскной деятельности, дознания, прокурорского надзора, досудебного следствия и правосудия;

10.  государственного архитектурно-строительного контроля (надзора);

11.  государственного надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде и занятости населения;

12.  государственного надзора (контроля) за соблюдением субъектами хозяйствования, осуществляющих деятельность в сферах энергетики и коммунальных услуг.

1.      таможенного контроля на границе;

2.      государственного экспортного контроля;

3.      контроля за соблюдением бюджетного законодательства;

4.      банковского надзора;

5.      государственного контроля за соблюдением законодательства о защите экономической конкуренции;

6.      государственного надзора (контроля) в области телевидения и радиовещания.

7.      органы оперативно-розыскной деятельности, дознания, прокурорского надзора, досудебного следствия и правосудия (этот вопрос регулируется отдельным законадательством);

 

 

То есть, в новой редакции действие Закона № 877 распространяется на проверки всех госорганов кроме выше перечисленных.

Однако есть те проверки, на которые Закон № 877 распространяется частично, это проверки органами:

1.      Государственной фискальной службы (кроме таможенного контроля на границе);

2.      государственного надзора за соблюдением требований ядерной и радиационной безопасности (кроме осуществления государственного надзора за осуществлением деятельности с источниками ионизирующего излучения, деятельность по использованию которых не подлежит лицензированию);

3.      государственного архитектурно-строительного контроля (надзора);

4.      государственного надзора в сфере хозяйственной деятельности по предоставлению финансовых услуг (кроме деятельности по переводу средств, финансовых услуг по рынку ценных бумаг, производных ценных бумаг (деривативов) и рынка банковских услуг);
 

5.      государственного надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде и занятости населения в установленном настоящим Законом порядке с учетом особенностей, определенных законами в соответствующих сферах и международными договорами;

6.      государственного надзора (контроля) в области гражданской авиации - с учетом особенностей, установленных Воздушным кодексом Украины, нормативно-правовыми актами, принятыми в его исполнение (авиационные правила Украины) и международными договорами в области гражданской авиации.

Эти, «частично-руководствующиеся» органы (в ч. 4 ст. 2 Закон № 877, в новой редакции), осуществляют проверки в соответствии с законами, регулирующими соответствующие отношения и международными договорами, однако они (госорганы) обязаны все же соблюдать некоторые нормы Закона № 877, в частности: ст. 1, 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 и 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 и 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 (эти нормы будут приведены ниже в Приложение № 1) - в основном это не конкретные нормы-инструкции, это скорее общие принципы контроля, которыми должны руководствоваться в том числе и выше перечисленные органы.

 

Принцип «презумпции правомерности деятельности субъекта хозяйствования»

В Закон № 877 введен принцип презумпции правомерности деятельности субъекта хозяйствования, который означает, что в случае двоякого понимания законодательных норм, вопрос решается в пользу такого субъекта хозяйствования — по аналогии с презумпцией правомерности решений налогоплательщика, закрепленной в пп.4.1.4, п. 56.21 Налогового кодекса. Кроме того, запрещено устанавливать плановые показатели по привлечению субъектов хозяйствования к ответственности, включая наложение санкций.

Введена интегрированная автоматизированная система госнадзора (ст. 41)

Эта система будет функционировать на основе порядка, который разработает КМУ, это будет база данных о юридических и физических лицах, и об их проверках, а именно: кто проверял, какие вопросы и были выявлены нарушения и какие именно. Доступ к интегрированной автоматизированной системе госнадзора через интернетдолжен быть открытым и бесплатным.

Плановые и неплановые проверки (ст. 5, 6)

Основанием для плановых проверок, как известно являются планы проверок. Планы проверок будут составляться на год на основании методики разработки критериев степени риска хозяйствующих субъектов (методика разрабатывается Государственной регуляторной службой), внесение изменений в планы не допускается, планы будут публиковаться на официальных сайтах контролирующих органов:

·         комплексные (если несколько органов включили одного субъекта в план проверки, то может быть проведена комплексная проверка. Ее порядок разрабатывается КМУ, правда от нее можно отказаться тогда субъекта проверит каждый госорган отдельно по своему плану) — до 15 ноября года, предшествующего плановому.

·         обычные плановые — до 1 декабря.

Основания для внеплановых проверок перечислены в ч. 1 ст. 6 Закона № 877:

1.      представление субъектом хозяйствования письменного заявления в соответствующий госорган о проверке по его желанию;

2.      выявление и подтверждение недостоверности данных, заявленных предприятием в документе обязательной отчетности, кроме случаев, когда субъект хозяйствования в течение 1 месяца со дня первичного представления повторно подал такой документ уточненным достоверными данными или если недостоверность данных является результатом очевидной описки или арифметической ошибки, которая не влияет на содержание представленной отчетности. В случае выявления госорганом ошибки в документе обязательной отчетности он в течение 10 рабочих дней обязан уведомить субъекта хозяйствования о необходимости ее исправления в срок до 5 рабочих дней со дня получения уведомления. Не исправление ошибки в установленный срок является основанием для проведения внепланового мероприятия;

3.      проверка выполнения субъектом хозяйствования предписаний, распоряжений или других распорядительных документов по устранению нарушений требований законодательства, выданных по результатам проведения предварительного мероприятия органом государственного надзора (контроля);

 

4.      обращения физлица о нарушениях, повлекшее вред его правам, законным интересам, жизни или здоровью, окружающей среде или безопасности государства, с приложением документов или их копий, подтверждающих такие нарушения (при наличии). Внеплановое мероприятие в таком случае осуществляется по согласованию центрального органа исполнительной власти, обеспечивающий формирование государственной политики в соответствующей сфере государственного надзора (контроля), или соответствующего государственного коллегиального органа.

Обратите внимание: 01.01.17 г. также вступил в силуЗакон от 03.11.16 г. № 1728-VIII «О временных особенностях осуществления мероприятий государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее – Закон 1728), устанавливающий мораторий на проведение плановых проверок до 31.12.2017 г. Для внеплановых проверок остались только три основания: заявление субъекта хозяйствования по его личному желанию, обстоятельства, связанные с несчастным случаем (смертью, аварией) в связи с его хозяйственной деятельностью, и решение суда. На время действия моратория приостанавливается действие Закона Украины от 23.02.2012 г. № 4448-VI «Об особенностях осуществления государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности относительно физических лиц — предпринимателей и юридических лиц, применяющих упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности».

Сроки проверок (сроки не касаются налоговых проверок и прочих на которых Закон № 877 распространяется частично):

·         плановые проверки — не более 10 рабочих дней, а для субъектов малого и микропредпринимательства — 5;

·         внеплановые проверки — до 10 рабочих дней, для субъектов малого и микропредпринимательства —2.

Эти сроки не подлежат продлению, более того, добавлено ограничение общей длительности всех плановых проверок в течение календарного года:

·         для всех субъектов хозяйствования — до 30 рабочих дней;

·         для субъектов малого и микропредпринимательства — 15.

Периодичность проведения плановых проверок, зависит от степени риска, к которой отнесено предприятие или предприниматель:

  • при высоком риске — 1 раз в 2 года;
  • при среднем риске — 1 раз в 3 года;
  • при незначительном риске — 1 раз в 5 лет.

Недопуск к проверке

Ранее основаниями для отказа в допуске к проверке были:

  • превышение предельных сроков проведения проверки;
  • непредставление проверяющими копий необходимых по закону документов.

Теперь, оснований для недопуска госорганов к проверке стало больше, так список пополнился таким основаниями:

        нарушена периодичность проверок;

        проверяемый не получил уведомление о предстоящей проверке;

        проверяющие отказались фиксировать факт проведения проверки в соответствующем журнале у субъекта хозяйствования;

        проверка проводится повторно по уже проверенным ранее фактам (перепроверка);

        для оформления результатов проверки нет официально обнародованной формы унифицированного акта.

Избежание ответственности

Если проверяемый субъект предпринимательства выполнит в полном объеме и в сроки все предписания контролирующего органа, выданные в распоряжении, решении и другом распорядительном документе, и устранит все установленные при проверке нарушения, к нему или его должностным лицам не применяются финансовые, административные санкции (ч. 11 ст. 7). Кроме того, если нарушение субъектом было допущено впервые, то к нему должна применяться минимальная из всех возможных санкций (ч. 2 ст. 12 Закона № 877)

 


 

ПРИЛОЖЕНИЕ № 1

ст. 1:

«У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

 

·         державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

·         заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

·         інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) - єдина автоматизована система збирання, накопичення та систематизації інформації про заходи державного нагляду (контролю), призначена для узагальнення та оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), координації роботи органів державного нагляду (контролю) щодо здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю), моніторингу ефективності та законності здійснення заходів державного нагляду (контролю);

·         прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня;

·         ризик - ймовірність виникнення негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від них, що вимірюється у кількісних та якісних показниках;

·         спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;

·         треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, громадські об'єднання в особі їх уповноважених представників, уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань та інші), які залучаються суб'єктами господарювання або органами державного нагляду (контролю) в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).;»

ст. 3:

«Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

·         пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

·         підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

·         рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

·         гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання;

·         об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

·         здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

·         відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

·         неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;

·         невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

·         відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав

·         дотримання умов міжнародних договорів України;

·         незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

·         наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади;

·         презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

·         орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;

·         недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;

·         здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.;»

ч.1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 и 14 ст. 4:

«1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

4. Виключно законами встановлюються:

·         органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

·         види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

·         вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

·         спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

·         санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках, або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

(абз. 2 ч. 10) Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб'єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп'ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб'єкта господарювання.»

ч. 1 - 4 ст. 5:

«1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.

Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

У разі виникнення потреби у внесенні змін до сформованого проекту плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) щодо узгоджених між органами державного нагляду (контролю) інших дат початку та строків здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органи державного нагляду (контролю) звертаються письмово з відповідними пропозиціями не пізніше 1 листопада року, що передує плановому, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, який має право вносити такі зміни до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб'єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті у порядку, визначеному законодавством.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена:

·         до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;

·         до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;

·         до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

3. Щороку до 1 квітня органи державного нагляду (контролю) готують звіти про виконання річних планів заходів державного нагляду (контролю) за попередній рік з урахуванням виконання відповідно до компетенції плану комплексних заходів державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

·         дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

·         найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

·         найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.»

 

ч. 3 ст. 6:

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

ч. 1 - 4 и 6 ст. 7:

«1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (