Публикации

Адвокатами АО «ФИНЭКС» ведется активная деятельность по освещению актуальных правовых проблем в печатных средствах массовой информации. Мы всегда готовы поделиться с Вами своим взглядом на проблемные вопросы применения действующего законодательства.

Внесение физ.лицом имущества и УФ - облагаем НДФЛ?

ВНЕСКИ ДО УФ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ ОПОДАТКУВАННЯ У ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Під час здійснення таких операцій постає питання, чи вважається внесення фізичною особою майна до статутного капіталу товариства його обміном чи продажем? Пов'язано це з тим, що, передаючи майно до статутного капіталу підприємства, фізична особа отримує в замін корпоративні права.

Спробуємо розібратися з оподаткуванням доходів фізичної особи в таких випадках.

Відповідно до п. 173.1 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків. Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.

Згідно з пп. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з їх надання у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Таким чином, на перший погляд, передача майна в обмін на корпоративні права має всі ознаки його продажу – відбувається передача права власності на майно від фізичної особи до товариства, а фізична особа отримує компенсацію у вигляді корпоративних прав товариства.

До прийняття ПКУподаткові органи у своїх листах, які стосувалися даного питання, наполягали саме на такому підході до оподаткування майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу. Їх позиція базувалася на чинних тоді нормах Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та була викладена, зокрема, в листах ДПАУ від 13.02.2008 р. № 2251/Б/17-0714, від 27.10.2008 р. № 15979/5/17-0716. ДПАУ вважала майновий внесок відчуженням майна та вимагала виконання підприємством функцій податкового агента щодо доходу учасника від такого відчуження. Під час проведення перевірок податківці вказували в акті на таке порушення, що змушувало платника податків відстоювати свою позицію в судах.

Оскарження в судах першої інстанції не завжди давало бажані результати, однак апеляційні суди та ВАСУ приймали рішення на користь платників податку (наприклад, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011 р. у справі № 2а/0570/1708/2011, ухвала ВАСУ від 10.11.2011 р. у справі К-40076/10).

Суди вважали, що майновий внесок учасника необхідно розглядати не як дохід фізичної особи, а як інвестицію – витрати на придбання інвестиційного активу. Відповідно, до таких відносин повинні застосовуватися спеціальні норми щодо оподаткування доходів фізичної особи від операцій з інвестиційними активами.

З набранням чинності ПКУ (з 01.01.2011 р.) законодавець нарешті врегулював цю проблему, визначивши в окремій нормі пп. 165.1.44 ПКУ, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Тож наразі контролюючим органам вже навряд чи вдасться знайти аргументи на користь утримання із суми майнового внеску фізичної особи ПДФО та виконання підприємством функцій податкового агента щодо такого доходу.

Тепер перейдемо до другої частини питання, а саме – вихід фізичної особи зі складу учасників товариства та отримання нею компенсації своєї частки грошовими коштами.

Дану ситуацію потрібно розглядати в комплексі з вищезазначеними аспектами. Як вже було вказано, внесок (грошовий або майновий) фізичної особи до статутного капіталу підприємства розглядається як витрати на придбання інвестиційного активу. Це підтверджується і пп. 170.2.2 ПКУ, відповідно до якого операції внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу.

Цим же підпунктом передбачено, що операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента, прирівнюються до продажу інвестиційного активу.

Таким чином, і внесення учасником внеску до статутного капіталу (як грошового, так і майнового), і повернення йому коштів або майна у разі виходу зі складу учасників, необхідно розглядати як операцію з інвестиційними активами, а не операцію з відчуження фізичною особою майна.

Оподаткуванню у фізичної особи підлягає виключно інвестиційний прибуток, який розраховується за правилами пп. 170.2.2 ПКУ як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. Тобто в нашому випадку оподатковується додатна різниця між сумою грошових коштів, яку учасник отримує при виході, та вартістю майнового внеску учасника згідно із статутними документами підприємства.

Слід також зазначити, що пп. 170.2.8 ПКУ передбачено розмір інвестиційного прибутку, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, а саме якщо він не перевищує суму, визначену в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (у 2012 році – 1500 грн.).

Звертаємо увагу, що при поверненні підприємством фізичній особі її частки в статутному капіталі, на підприємство не покладаються функції податкового агента, адже згідно з пп. 170.2.1 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Виключення встановлено лише пп. 170.2.9 ПКУ для випадків, коли фізична особа здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк. В цьому разі податковим агентом фізичної особи виступає такий професійний торговець.

Руководитель налогового департамента

АО «ФИНЭКС»

Буртовая Е.Д., 03.03.2012 г.